Loading...
   

Підписка на RSS

Ваша електоронна пошта:

 

   
   
Імпорт рибної продукції

Україна 30 років тому входила в п'ятірку найпотужніших рибодобувних країн світу.

1989 року українські рибалки виловили понад 1,1 млн. тонн риби та водних живих ресурсів (на кожного українця припадало 24 кг. риби і рибного продукту в рік), до 1994 року вилов риби впав майже в чотири рази - до 314 тис. тонн, а після від'єднання Криму в 2014 році виловили всього 91,5 тис. тонн.

У 2017 році виловили 81 875 тонн біоресурсів (Чорне море – 5 253 т.; Азовське море – 37 537 т.; Каскад Дніпровських водосховищ – 13 753 т.; р.Дунай, Причорноморські лимани, пониззя Дніпра, Дніпровсько-Бузька естуарная система і інших водоймах вшити взяті – 5 763 т.; виростили – 19 568 т.).

Не дивно, що брак риби на столах українців стали задовольняти за рахунок імпортних морепродуктів, яких з кожним роком все більше імпортують. Цьому сприяє і зростання попиту, який експерти пов'язують з різким зростанням цін на м'ясо і сало в 2017 році, особливо на курятину, а також зі стабільним курсом гривні, що дозволило стабілізувати ціни на імпортну рибну продукцію. У той же час, незважаючи на подорожчання цін на продукти харчування, за підсумками 2017 року Держстат зазначив подорожчання риби всього на 0,6%.

Згідно з даними Асоціації рибалок України, обсяг поставок закордонної риби в нашу країну в минулому році зріс на 6,2% - до 320 тис. тонн. Для порівняння, в 2015 році завезли всього 230 тис. тонн, а в 2016 - 300 тис. тонн.

З 320 000 тон всього імпорту окремо можна виділити:
- морожену продукцію - 285 000 т. (90%),
- охолоджену продукцію - 11 500 т,
- солону продукцію - 8 150 т,
- консерви - 5 000 000 т,
- вироби з сурімі - 4 600 000 т.

В основному в Україну поставляють оселедець, скумбрію і хека, на які припадає майже половина всього імпорту. А безумовний лідер - норвезький оселедець, якого в минулому році українці з'їли 60 тис. тонн.

Споживчий рибний кошик в 2017 році склав близько 410 тис. тонн риби, з яких вітчизняного вилову 15%, а споживання риби на 1 жителя України в останні чотири роки знаходиться на рівні 8-10 кілограмів на рік.

Рівень споживання рибної продукції на душу населення України за минулий рік склав близько 9,8 кг. За оцінками Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) середньорічний показник світового споживання риби і рибопродуктів в 2017 році склав 20,3 кг на людину в рік, з яких 9,2 кг забезпечувалося за рахунок традиційного промислового рибальства, а 11,1 кг - за рахунок розвитку аквакультури (рибництва).

Втім, на думку чиновників і учасників ринку, офіційна статистика не враховує тіньовий вилов всередині України.

Всі гравці ринку знають, що здійснюють вилов, що перевищує квоти на спеціальне використання водних біоресурсів на водних об'єктах загальнодержавного значення. Все це тіньовий ринок.

Сьогодні через  масштабну корупцію в рибному відомстві і непомірні побори рибних чиновників, промисловики і рибоводи змушені піти в тінь. Так само в країні багаторазово підвищилися факти браконьєрства - кажуть в Асоціації рибалок України -  Незаконно виловлена риба переробляється нелегально і реалізується в «тіні». При таких обставинах, ні про який контроль якості над виробництвом рибного продукту мови бути не може. З різних куточків країни надходять тривожні відомості про спалахи отруєнь неякісними продуктами харчування. В Україні зафіксовано нові випадки захворювання на ботулізм. З початку року 78 осіб захворіли на ботулізм, 5 з них померло. Фактично всі випадки захворювання на ботулізм сталися через споживання неякісної рибної продукції: консерви, в'ялена, копчена риба.

Асоціація рибалок України оцінює розмір «тіні» близько 50% для промислового вилову (близько 32 тисяч тонн) і приблизно 60% (12 тисяч тонн) для аквакультури. За неофіційними даними тіньової рибний ринок оцінюється приблизно в 6 млрд. гривень. Він включає в себе незаконно виловлену рибу, а також імпортну продукцію що ввезли в нашу країну за «сірими» і «чорними» схемами.
 
В останні десять років обсяг вітчизняного споживчого кошика був 660-710 тис. тонн. риби і рибного продукту в рік. Споживання риби на душу населення Україна коливалося від 14 до 16 кг. Але останні чотири роки рибний ринок явно "просів". Споживання рибного продукту істотно знизилося і склало в 2016 році 300 тис. тонн., а в 2017 році 410 тисяч тонн. За рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров'я людині необхідно споживати не менше 19,6 кг. риби в рік. Виходячи з цього, споживчий ринок України повинен становити близько 850-900 тис. тонн.

У 2017 році імпортери потроху почали повертати собі втрачені позиції, і обсяги імпорту риби в Україні в порівнянні з попереднім роком збільшилися на третину. Відносна курсова стабільність гривні в 2017 році, а також скасування додаткового 10% імпортного збору, який діяв до 2016 року, дозволили поставити на український прилавок більше імпортної рибної продукції. Однак споживання риби і морепродуктів в країні все ще залишається на низькому рівні і далеким від рекомендованих норм.

Вченими доведено, що для забезпечення збалансованого харчування, людина в рік повинна споживати 20-21 кг рибопродуктів. При цьому 75% з яких мають бути морськими. Середньостатистичний українець вживає менше 10 кг в рік.

Споживання риби на душу населення в світі виросло з 9,9 кг в середньому в 1960-і роки до 14,4 кг в 1990-і роки. За даними ФАО в 2016 році світове споживання риби на душу населення перевищило 20 кг в рік вперше в історії. За результатами 2017 року цю цифру збільшилася до 20,3 кг.

У 2017 році на частку риби припадало близько 17 відсотків тваринного білка в харчовому раціоні населення планети і 6,7 відсотка всього споживаного білка.

Статистика: в яких областях України найбільше вживають риби:

Київській (11,1 кг / рік);
Одеській (10,7 кг / рік);
Вінницькій (9,8 кг / рік);
Полтавській (9,4 кг / рік);
Черкаській (9,3 кг / рік);
Херсонській (8,9 кг / рік);
Миколаївській (8,2).

Найменше риби вживають в Західних областях України. Там припадає близько 7,1 кг риби на рік на жителя.

ДОВІДКА - Важливу роль в раціоні харчування, відіграють білки. Повноцінним джерелом білка є риба. Рибні білки мають високу біологічну цінність і легко засвоюються організмом.
Риба і морепродукти це також джерела амінокислот, жирів, багатьох мінеральних речовин і вітамінів.

Нагадаємо, що в 2017 році лідером споживання у українців традиційно залишився оселедець. Крім оселедця до України завезли: скумбрія, хек, салака, лосось, форель, кілька, минтай, мойва, сардини і нототенія. Крім зазначеної продукції в 2017 році імпортували (по спадаючій): пангасіус, креветки, путасу, мідії, кальмар, сайра, вомер, ставрида, морський окунь, ікра, тунець, камбала, анчоус, корюшка, тріска, горбуша та інші.

Україна імпортує рибу і морепродукти з 60 країн світу. Як і раніше, за даними Державної служби статистики України лідером з постачання риби і морепродуктів в Україні залишається Норвегія. За нею йдуть Ісландія і США. Далі йдуть Естонія, Латвія, Іспанія, Канада, Великобританія, Китай, В'єтнам і Аргентина. За даними Державної фіскальної служби України, за 2016 рік Україна імпортувала риби і морепродуктів на $ 459 878 000, а в 2017 – 502 317 000.

Якщо розглядати рибний ринок України більш детально, то необхідно розуміти, що він вже який рік повністю залежить від імпорту. Як зазначає аналітики Асоціації рибалок України, в структурі ринку основна частка, а це майже 85% припадає на продукцію, що поставляється із зарубіжних країн.

Говорячи про імпортовані сорти риби, варто відзначити, що вже третій рік поспіль скорочуються поставки дорогих видів риб (форелі, лосося, тунця). Велику частину імпорту складають бюджетні сорти - мерлуза, скумбрія, сардина, кілька, хек, минтай, мойва. У 2016 році Україна наростила імпорт оселедця на 43%.

Перерозподіл попиту з дорогих сортів на дешеві відбувається через те, що українці не можуть собі дозволити покупку дорогої риби і морепродуктів.

Споживання риби і морепродуктів в Україні має яскраво виражений «сезонний» характер. У літні місяці імпорт і споживання знижуються більш ніж 2 рази відносно осінньо-зимового періоду.

Споживання рибної продукції починає рости приблизно з жовтня, поступово збільшуючись в листопаді і грудні (до Нового року) до максимальних значень. Потім споживання трохи спадає, але залишається на відносно високих рівнях по березень включно, після чого починає знижуватися до мінімальних значень в літній період.

В результаті споживання риби в нашій країні в 2017 році становить 9,8 кг / чол. при нормі в 19,6 кг. Для порівняння, в Японії споживання морепродуктів доходить до 70 кг на душу населення. Жителі північних країн (Норвегія, Швеція, Фінляндія) споживають близько 50 кг, в Німеччині та Франції цей показник досягає 25-40 кг/чол. За даними ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН), в європейських країнах споживання рибної продукції на душу населення становить 20-30кг.

З усього обсягу продуктів харчування, які споживають українці, на рибу доводиться менше 2%. Основна маса споживчого кошика - хліб, картопля, молочні продукти і яйця.

За роки Незалежності ми розгубили культуру споживання риби. У Радянському Союзі, розуміючи яку важливу роль для здоров'я нації має рибний продукт, були введені «обов'язкові» рибні дні, коли в закладі громадського харчування в четвер були одні тільки рибні страви. А в дитячих садках щодня в обов'язковому порядку давали риб'ячий жир. Таким чином, намагалися популяризувати рибне меню.

Так само слід згадати, що в ті роки була ціла мережа магазинів «Океан». Полки ломилися від різноманітних дешевих морепродуктів і пасти з антарктичного криля, який зараз вважається делікатесом.

Через дуже низьке споживання риби сьогодні у 80% жителів України діагностують дефіцит йоду в організмі. Адже риба - один з основних джерел біологічно доступного йоду. Але замість морепродуктів і морської капусти люди вважають за краще купувати йодовану сіль, яка в реальності майже марна: вона втрачає свої корисні властивості при нагріванні. До того ж йод випаровується з солі через 3-4 місяці зберігання або навіть раніше, якщо сіль намокла або зберігалася на світлі. А ось їли б регулярно рибу - можливо, ні про яке погіршення здоров'я нації навіть мови б не було.

Що ми їмо…

Імпорт явно домінує на наших прилавках, але якщо говорити відверто, то не завжди він задовільної якості, а часто і відвертий рибний сурогат небезпечний для здоров'я людини.

Недобросовісні імпортери і неякісна робота перевіряючих структур наповнила наш ринок відвертою гидотою і рибним сурогатом, часом небезпечного для нашого здоров'я. До нас везуть морожену, переморожену рибу, невідомо коли і ким виловлену. В результаті наші співвітчизники отримують замість якісного рибного продукту, рибні тушки сумнівної якості в брилі льоду. За що платимо за лід чи рибу?

Так само не можна забувати, що не вся імпортна риба вирощена в неволі корисна, так як її напихають в процесі росту, всілякою хімією для швидкого набирання товарної маси, а щоб вона не хворіла живучі в замкнутих просторах її наколюють антибіотиками ...

Для прилавкової краси м’яса риби в її корм додають барвники, щоб воно було яскравим, привабливим. Зарубіжні рибоводи жартують, що можуть виростити рибу з будь-яким кольором м'яса - хоч зеленим, синім, адже барвники є всякі ...

Якщо не буде створений дієвий державний бар'єр з контролю за якістю ввезеної до нас рибної продукції, то наш рибний прилавок може перетворитися на світову сміттєву корзину! Цього не можна допустити! Тим більше ці питання необхідно піднімати негайно, щоб припинити домінування імпорту на нашому прилавку. Це в першу чергу загрожує продуктової безпеки країни в цьому сегменті. Не можна дозволити, щоб імпортери нам викручували руки, диктуючи свою ціну і якість.

Сьогодні в Україні немає жодного механізму підтвердження легальності походження партії риби, не існує системи моніторингу комерційних операцій з водними біоресурсами.

Асоціація рибалок України протягом восьми років говорить про те, що необхідно вводити Сертифікат Походження риби - державний документ, який буде говорити про легальність походження товару. Так само необхідно посилити покарання і багаторазово підвищити штрафи за торгівлю незаконно виловленої рибою.

- Сертифікат Походження допоможе позбавити рибний ринок від нелегальної продукції. Він унеможливить реалізацію незаконно виловленої риби, а так само стане нездоланним бар'єром при ввезенні в нашу країну рибної продукції невідомого походження - переконаний глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.

В ЄС система сертифікації вважається ключовим фактором для забезпечення простежуваності водних біоресурсів в комерційних операціях. Це важлива складова боротьби з незаконним, непідзвітним і нерегульованим рибальством. Законодавчо вона регулюється як на національному рівні, так і регламентними документами No 1005/2008 (ЄС), No 1224/2009 на рівні ЄС. Вона реалізована в національних законодавствах всіх країн-членів.

У нас був потужний рибопромисловий потенціал з океанічного вилову риби, нині цей потенціал майже повністю втрачено. Ми ще пам'ятаємо, що, в Україні було 368 суден океанічного промислу, з яких 70% були судна-заводи, які самі виловлювали рибу і тут же її переробляли. На сьогодні лише чотири українські судна виловлюють рибу у Світовому Океані. Й то вони знаходяться у фрахті іноземної компанії, та діють за мутними не прозорими схемами, які влаштовують тільки тих хто підписував ці договори, а нинішнє керівництво рибного відомства їх розірвати юридично не в змозі... да й не хоче… Повернуться вони в Україну тільки у вигляді металобрухту, да і то навряд чи. Ще одно судно, порт прописки Черноморськ, ловить криля в Антарктиці. Залишки флоту хоч і добувають рибу, але на український ринок її не постачають а реалізують рибу на місті

А ось Держрибагентство за останні 2—3 роки робить дуже незначні кроки для виведення галузі з кризи, вони явно недостатні. В підсумку вітчизняна рибна галузь живе відокремлене від свого керівництва, та тримається ще тільки завдяки професійним кадрам та за рахунок створеного в минулому міцному фундаменту. Рипить, тріщіть, розгойдується, але поки тримається…

Така байдужість до галузі з боку посадовців Мінагро та депутатів - є дуже прикрою. В свій час підготовлені Держрибагентством закони про рибне господарство і про аквакультуру Верховна Рада ухвалила, але вони рамочні і потребують доповнень та доопрацювання щоб стати «настільною книгою» рибної галузі. Також треба розширювати співпрацю із країнами ЄС, Близького Сходу, Південно-Східної Азії тощо. Отже, треба повернутися обличчям до рибної галузі й почати її відновлювати. У галузі працює приблизно 40 тисяч осіб. Офіційні зарплати тут найнижчі в Україні. А залежність рибалки віл чиновника просто заскалює. Рибак став кріпаком інспектора рибоохорони… Інспектор вимагаючи данину штовхає рибалок на вчинення злочину: незаконно збільшувати на водоймі кількість сіток, робити лов в заборонених для цього місцях, користуватися забороненими знаряддями лову і т.д ...

Статистика стверджує, що один рибак дає роботу ще шістьом співвітчизникам: сберігальникам, водіям, переробникам, продавцям…  Треба про це завжди пам’ятати.

Країна, яка має безпрецедентно сильних людей і безпрецедентно родовиту землю, скотилася до того, що по відношенню до світових стандартів харчування людей Українці споживають тільки частину того, що потрібно для збереження якісного та здорового життя. Не доїдають 36% м'яса, 43% плодів і ягід, не доїдають майже 45% молочних продуктів, 57% - не доїдають риби. В аграрній країні люди голодують

На сьогодні фахівці зі страхом спостерігають в якому катастрофічному стані знаходиться сьогодні вітчизняна рибна галузь. Це вимагає негайних кроків для її порятунку. В результаті багаторічної безгосподарності, відкритого браконьєрського мародерства наших водойм та тотальної корупції в рибній галузі, наші моря і внутрішні водойми знаходяться в депресивному стані. Густа "тінь", яка знищує вітчизняну галузь, прогресуючий дефіцит рибопродуктів - це "заслуга" не тільки злодійкуватих керівників держпідприємств і чиновників, які покривають їх, маніпулюють обсягами вилову, але і несумлінних приватників, які практикують той же, щоб приховати доходи від оподаткування.


Прес служба Асоціації рибалок України

Loading...
 
Loading...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

   
© newspravda.com