Enter your email address:

   
   
Loading...
   
   
Майдан

Дослідник Пітер Дікінсон в статті для аналітичного центру Atlantic Council пояснює проблематику підходу Заходу до України.

Все почалося з Євромайдану. Без нього сьогодні мало хто переймався б «потворними реаліями» путінського режиму. Без «гібридної війни» Кремля, скоріш за все, не було б ані президентства Дональда Трампа, ані «Брекзиту», а Солсбері залишався б сонним англійським містом, а не сценою, де відбулася перша європейська хімічна атака з часів Другої світової. Так само не було б і розколу в православній церкві або ж розгортання сил НАТО в Європі, або ж розмов про перерозподіл ядерної зброї. Тобто чинна «Холодна війна» розпочалася з України, пояснює автор, а отже дуже важливим є усвідомлення її геополітичного значення, пояснює автор.

Проте чи дійсно Захід розуміє важливість України? Її слід сприймати серйозно, але замість цього конфлікт на сході держави почав зникати з заголовків західних ЗМІ та порядку денного.

Але це не є новим явищем – така тенденція у підході Заходу до України спостерігалася й раніше в історії. Коли Україна, наприклад, вперше заявила про себе як про державу в 1918 році, переможні союзники Першої світової війни тяжіли між байдужістю та прямою ворожнечею – і місця для України серед багатьох новоутворених націй Версальським договором не знайшлося. А через 70 років напередодні розпаду СРСР президент США Джордж Буш у своїй промові, яка згодом отримала назву «Котлета по-київськи», застеріг українців від «суїцидального націоналізму» в їхньому бажанні отримати незалежність, пише Дікінсон.

Та Захід недооцінював геополітичну важливість України і після отримання незалежності. Замість пропозиції конкретного шляху до НАТО та ЄС після Помаранчевої революції у 2004 році, політики ЄС витратили кілька років на розмови про те, чи взагалі Україна є Європейською державою, мовиться у статті.

Україна витратила більш ніж чотири роки, виборюючи право на своє існування, а «двері найбільш ексклюзивних клубів західного світу зачинені сильніше, ніж будь-коли», – зауважує Дікінсон. У той час як самій Росії дуже вигідне просування помилкових наративів задля створення враження, що Україна сама по собі є «нещодавнім винаходом».

Але важливо розуміти, що без ширшого консенсусу щодо необхідності враховувати інтеграційні амбіції України, вона приречена залишатися джерелом міжнародної нестабільності, переконаний автор.

Loading...
Loading...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

   
© newspravda.com