Enter your email address:

   
   
"Темні" з євангельської секти. Хто такі "кашкетників", котрі напали з сокирами на журналістів "Інтера" під Івано-Франківськом

На Івано-Франківщині жителі села Мостище заблокували знімальну групу "Інтера". Ситуація йшла до насильства, і тільки втручання поліції змогло йому запобігти.

Журналісти розбиралися, як йде незаконний видобуток червоного каменю в унікальному природному заповіднику - Дністровському каньйоні. І, можливо, саме тому жителі місцевих сіл, що мають на цьому доходи, вороже сприйняли приїзд кореспондентів.

Але з'ясувалися й інші цікаві подробиці інциденту.

Виявилося, що село Мостище - один з центрів протестантської секти "кашкетників", які живуть закритими християнськими громадами на заході України.

Вони чимось схожі на аналогічні спільноти амішів в Америці або духоборів в Росії.

"Страна" розбиралася в цій історії.


В оточенні людей з сокирами

Інцидент з селянами стався на початку березня. Журналісти приїхали на Прикарпаття розбиратися, як знищують   унікальні гірські пласти Дністровського каньйону.

Видобуток каменю йде там в промислових масштабах. Особливо багато його на березі Дністра в Мостище. Івано-франківські екологи кажуть, що якщо так триватиме далі, то гори, які утворювалися мільйони років, знищать за десять років.

Камені звідси добувають для декоративних потреб. Карпати активно забудовуються, і є куди збувати продукцію.

Купи щебеню і каміння лежать в Мостище прямо біля місцевих садиб. Доросле населення села, яке ніде не працює, промишляє в основному саме цим.

Тому на питання журналістів відповідали насторожено. А потім ідентифікували їх як небезпеку.

"Зйомки сюжету про знищення Дністровського каньйону перетворилися в зйомки голлівудського трилера. Вже через кілька хвилин до нашій знімальній групі збіглися всі жителі Мостища. Нас і нашу машину взяли в облогу і більше години не випускали з села", - йдеться в сюжеті "Інтера".

Довелося викликати поліцію, яка приїхала досить швидко. Тим часом до журналістів почали підходити чоловіки, озброєні сокирами (мабуть, тому поліцейські і прибули оперативно, знаючи місцеві звичаї).

Тим більше, що люди, які живуть тут, спаяні не тільки економічними інтересами.


Світські і "темні". Царство "кашкетників"

Мостище - один з центрів протестантської секти кашкетників. Ця релігійна громада живе в ряді сіл Івано-Франківської та Тернопільської областей.

Крім Мостище представники цієї спільноти живуть в селах Будзин і Делева Тлумацького району Івано-Франківської області. А також в Сновидові, Возилові, Стінці, Космирині і Соколові Бучацького району Тернопільщини.

Все це район річки Дністер.

"Кашкетники" - це іронічна назва сектантів з боку інших мешканців цього регіону. Чоловіки у них носять з дитинства і до старості темні кашкети - в перекладі на українську мову "кашкет" - знак змирення перед Богом.

Самі себе вони називають простіше - віруючими.

Це співтовариство п'ятидесятницького толку (одне з наймолодших і радикальних проявів протестантизму). Найближче вони до американських амішів - громаді анабаптистів, які живуть в закритому від зовнішнього світу режимі, одружуються лише на собі подібних і не визнають ряд благ цивілізації.

"Кашкетники" теж виступають проти електрики і предметів науково-технічного прогресу - комп'ютерів, автомобілів і так далі. Їх жінки з дитинства носять на голові яскраві, квітчасті хустки.

Громади максимально закриті, і якщо хтось із них виходить і починає вести нормальне життя, родичі можуть від нього відвернутися.

Витоки цієї релігійної групи вивчені мало. Відомо, що євангелісти з'явилися тут в 1920-х роках. Причому прийшов це рух з Росії. За легендою, першу громаду заснував колишній солдат австрійської армії з українців, який під час Першої світової потрапив до росіян в полон. І повернувшись в рідні місця почав проповідувати Євангеліє.

Більш-менш серйозно за громади протестантів біля Дністра бралися в 60-х роках за часів СРСР. Там їх називали, звичайно, не "кашкетниками", а "п'ятдесятниками та єговістами".

До речі, саме в ті роки секта отримує друге дихання: починається електрифікація сіл на Західній Україні, туди проводять радіо, ТБ і так далі. На чолі течії проти модернізації став "пророк" Іван Деркач.

Деркач побував у німецькому полоні під час війни, але втік звідти, і після повернення поїхав працювати на Донбас. Потім повернувся і почав проповідувати відмову від мирських благ.

Ближче до 1975 року оформився розкол на світських євангелістів, які користувалися благами цивілізації, хоча і зберігали між собою суворі правила, і "темних" - тих, хто пішов за Деркачем (це, до речі, ще одне вживане в регіоні назву "кашкетників").

Від "темних" і беруть свій початок сучасні "кашкетники". Деркач у них відзначається родоначальником руху і навіть чудотворцем, що вмів зціляти і передбачати (стверджується, що він передрік розпад Союзу і програш Януковича на першому Майдані).

Помер він зовсім недавно - в 2009 році і похований в селі Космирин.

Як згадують ті, хто знав Деркача, він не сварився з радянською владою. І коли до нього приїжджали місцеві чиновники, він розповідав їм, що вчить того ж, що і радянські закони: не красти, не вбивати, допомагати ближньому.

Тому репресій проти "кашкетників" не було. Єдиний виняток - це відмова деяких молодих людей йти в армію. Тоді вони отримували свій тюремний термін за ухилення.

Секта майже не брала членів з боку, зате сповідувала множення громади через багатодітність. "Жінка, як і земля, повинна плодоносити щороку", - вчив Деркач. У нього самого було 16 (!) дітей. Народжуваність в селах одновірців навіть зараз найвища в регіоні: в одному селі Стінка на дві тисячі жителів на рік народжується сто дітей.

Після смерті "пророка" життя "кашкетників" стало трохи більш відкритим для світу: діти почали відвідувати школи, доводиться користуватися і технікою. Включаючи мобільні телефони, без яких нікуди не беруть на роботу.

А ось релігійні практики сектантів схожі на те, що і в інших євангелістів: пізніше хрещення - в 16 років, молитви на кожну справу, відсутність випивки і галасливих свят, зате - пишні похорони, куди приходить півсела помолитися.

Ховають "кашкетників" на звичайних цвинтарях. Могили їх легко відрізнити: немає надгробків і хрестів - просто горбки, зарослі травою.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

   
© newspravda.com