Enter your email address:

   
   
https://b.radikal.ru/b12/1904/d6/c67304cd26f1.jpg

Штрафні санкції за борги, абонплата і ремонти своїми силами - все це чекає українців, які проживають в багатоквартирних будинках, в зв'язку зі вступом в силу Закону про ЖКГ вже з 1 травня.

Документ також дозволяє постачальникам відключати цілі будинки від послуг в разі несвоєчасної оплати, а мешканців зобов'язує впускати в квартиру представників комунальних служб для звірки лічильників. Які ще нововведення готує споживачам новий закон і що буде з тарифами.

ПЕНЯ І ВІДКЛЮЧЕННЯ

Новий закон про житлово-комунальні послуги повинен був вступити в законну силу ще з 1 червня минулого року. Однак тоді вступ відклали, щоб уряд міг розробити і прийняти підзаконні акти, необхідні для його реалізації. Тоді ж було визначено, що діяти він почне з 1 травня 2019 року. Однією з найпомітніших для людей новацій документа стало повернення пені за несвоєчасну оплату комунальних послуг.

Починаючи з наступного місяця кожен день прострочення зі сплати комуналки буде обкладатимуться пенею в розмірі 0,01%. Тобто за рік пеня складе 3,65%. Наприклад, при заборгованості в 5 тис. грн за рік треба буде заплатити 182,5 грн пені. Нараховуватися вона буде з наступного робочого дня після закінчення граничного терміну оплати за послугу. При цьому пені не буде, якщо перед споживачами є борг держави по субсидіях або виплаті зарплати бюджетникам.

Втім, як каже екс-міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко, впровадження пені - не найбільша неприємність, яка може чекати жителів багатоквартирних будинків. «Справжня небезпека криється в тому, що документ вводить механізм відключення боржників, але точно не сказано, як саме вони будуть це робити. Адже точково відключити від тепла квартиру не вийде. Зате відрізати весь будинок можуть запросто. Є побоювання, що після вступу в силу закону ми отримаємо цілі квартали будинків без гарячої води або без опалення. І це набагато гірше, ніж пеня», - говорить Кучеренко.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДІМ ПЕРЕКЛАЛИ НА ПЛЕЧІ МЕШКАНЦІВ

У той же час документ передбачає можливість для мешканців самостійно визначати постачальників послуг. Договори з усіма службами укладатимуться на рік. І якщо споживача все влаштовує, то документ автоматично продовжується. Якщо ні, то його можна розірвати і укласти з новим постачальником. Як каже енергетичний експерт Марія Яковлєва, в більшій мірі це торкнеться послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій. «Закон вносить ряд змін, які змінюють парадигму мислення і сам підхід до управління багатоквартирними будинками. Постійній залежності мешканців, які отримують комунальні послуги від ВЖРЕПів, більше не буде. З моменту вступу в силу закону мешканці отримають можливість самостійно вибирати компанію-управителя», - говорить Яковлєва.

За її словами, закон дає старт розвитку ринку комунальних послуг, який поки слабо розвинений в Україні. «Тепер, щоб обслуговувати будинок, потрібно найняти керуючого або керуючу компанію. Це також можуть бути старий ВЖРЕП, якщо він конкурентоспроможний, одна людина або фірма. З такою компанією потрібно укласти договір і прописати всі «хотілки» для вашого будинку, домовитися про оплату і контролювати, наскільки якісно вони це виконують», - додає Яковлєва. При цьому, як каже Яковлєва, щоб укласти такий договір, зовсім не обов'язково створювати ОСББ: «Мешканці будинку можуть називатися просто співвласниками багатоповерхового будинку, без юридичного об'єднання. Для того щоб найняти керуючу компанію, потрібно один раз організувати збори мешканців, де будуть присутні не менше 75%. Після цього вибирається ініціативна група, яка буде займатися всіма організаційними питаннями».

У свою чергу, як зазначає співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич, головна мета цієї реформи - це зняття відповідальності за утримання будинків. «Потрібно розуміти одну просту річ. Довгі роки в тарифі за утримання будинку та прибудинкової території ми все платили за капітальний ремонт під'їздів і внутрішньобудинкової інфраструктури. Куди пішли ці гроші - невідомо. А тепер держава перекладає відповідальність за заміну ліфтів, ремонт сходових клітин та під'їздів на самих мешканців. Це головне підгрунтя закону», - сказав Марунич.

АБОНПЛАТА І ЗМІНИ ДЛЯ ОСББ

У той же час, як каже член наглядової ради Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук, вступ в силу закону також означатиме впровадження жорсткіших умов оплати. Наприклад, згідно з прийнятим законом, якщо мешканцям будинку вдалося створити своє ОСББ, то вони можуть підписувати колективні договори з постачальниками послуг. А там, де таких об'єднання не буде (якщо люди стали просто співвласниками будинку, як каже Яковлєва), постачальники отримують право вводити абонентську плату. «Точно з'явиться оплата послуг наперед. Так звана авансова оплата, яку можна порівняти з оплатою послуг мобільного, коли ти спочатку платиш, а потім тобі надають послуги. Логіка в цьому є, але наскільки до цього будуть готові споживач і держава, якій доведеться оплачувати наперед субсидії, - величезне питання.

Плюс не варто забувати, що із загальної кількості багатоповерхівок, ОСББ створено лише в 5%, а 95% - під управління старих ВЖРЕПів », - сказав Корольчук. Таким чином, є істотний ризик, що українці тепер будуть перераховувати абонентську плату за опалення, водопостачання, газ і електрику навіть якщо не користувались цими послугами і були, наприклад, у від'їзді.
Ще одним нововведенням є те, що споживачі тепер будуть зобов'язані впускати в будинок або квартиру представників служб для зняття показань із лічильників і перевірки справності обладнання.

ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ ПОСЛУГ ЧЕКАТИ НЕ ВАРТО

У той же час експерти відзначають, що швидкої зміни якості послуг з 1 травня чекати не варто. «Швидше за все, в документ будуть вноситися зміни. Ключові завдання закону - це поступова підготовка сектора ЖКГ до запуску ринку сервісних послуг. Але чекати, що з прийняттям закону якість послуг різко виросте, не варто. Тому що якби люди хотіли самостійно вибирати собі керуючу компанію, вони б це вже давно зробили, створивши ОСББ.

Але всі вже зрозуміли, що створити в старому будинку ОСББ - це фактично засунути голову в петлю. Тому що багато мешканців взагалі не платять за ЖКГ, грошей не вистачає, і з'являється необхідність самому собі підвищувати тарифи», - каже Корольчук. При цьому він зазначив, що сам по собі ринок сервісних послуг досить цікавий для іноземних компаній.

«Ринок цікавий для інвесторів, і вони готові сюди заходити. В першу чергу, це стосується тепломереж, водоканалів. Але ключове питання, наскільки норми закону будуть втілені в життя. Адже коли ще приймався цей документ, передбачалося, що буде вирішено питання з субсидіями.

А тепер стає ясно, що держава не здатна виконувати свої зобов'язання. Ми бачимо, що з'являються борги по виплатах субсидій, ми бачимо зростання заборгованості по ЖКГ серед населення. Ті механізми, які прописані в документі, працюють тільки в комплексі з іншою системою. Тому з огляду на проблеми, які є в Україні, є ризик, що ця реформа обернеться нездійсненними надіями», - сказав він.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

   
© newspravda.com