Enter your email address:

   
   
"Держава" Платона критика Толстіхіної

Багато хто шукає відповіді про бажаний суспільний устрій України в "Держава" Платона.

Текст слабенький, серед словесних ігор губиться ідея. Автор мудрує, довільно призначивши певні речі в якості беззаперечних аксіом.

Для прикладу, чому справедливий, якщо йому дати повну свободу, буде робити те саме, що і несправедливий? Нібито заради своєкорисності. Але якщо людина усвідомлює, що не забере майно з собою у яму, вона буде вести себе інакше, ніж заздрісна людина, котра не може наїстися і думає тільки про те, щоб більше нагребти. І питання зовсім не в повній свободі.

"Держава" Платона зовсім не зразок для наслідування і не біблія монархіста, а суб'єктивне словоблудіє.

Платон вивів умовиводи, спираючись на довільно призначені ним аксіоматичні уявлення. Він продемонстрував нам шаблон сприйняття і інтерпретацію світу його часу, але він відносний і не є абсолютною істиною.

Ну і наведу приклад, де умовивід явно висмоктаний з пальця. Сам придумав приклад, сам розвинув по своєму розумінню і підвів під вже заготовлений ним умовивід:
"Якби було два таких персня - один на руці у людини справедливої, а інший у несправедливої, тоді, мабуть, жоден з них не виявився б настільки твердим, щоб залишитися в межах справедливості і рішуче утриматися від присвоєння чужого майна і не доторкатися до нього, хоча кожен мав би можливість без усякого побоювання брати що завгодно на ринковій площі, проникати в будинки і зближуватися з ким заманеться, вбивати, звільняти з ув'язнення кого захоче - взагалі діяти серед людей так, немов він дорівнює богу. Роблячи таким чином, власники перснів анітрохи не відрізнялися б один від одного: обидва вони прийшли б до одного і того ж. Ось це і слід визнати найсильнішим доказом того, що ніхто не буває справедливим по своїй волі, але лише з примусу, оскільки кожна людина не вважає справедливість саму по собі благом і, де тільки в стані робити несправедліво, вона так і поступає. Адже кожна людина про себе вважає несправедливість набагато більш доцільною, ніж справедливість, і вважає вона це правильно, скаже той, хто захищає такий погляд. Якщо людина, яка оволоділа такою владою, не побажає коли-небудь діяти несправедливо і не доторкнеться до чужого майна, вона усім, хто це помітить, здасться надзвичайно жалюгідною і нерозумною, хоча люди і стануть удавано хвалити його друг перед другом - з побоювання, як би самим не постраждати. Ось які справи." Як бачимо, у наведееному прикладі одне не слідує з іншого, як нас намагався переконати Платон.

На подібному слабенькому тексті монархісти вибудовують свою теорію. Хочеться побажати усім читати оригінали, а не коментарі.

 

Наталія Толстіхіна

Додати коментар


Захисний код
Оновити

   
© newspravda.com