Loading...
   

Підписка на RSS

Ваша електоронна пошта:

 

   
   
Три хуйла

Західні політичні експерти вважають, що президент США Дональд Трамп запропонував брехливому олігарху Петру Порошенку добровільно залишити високу посаду.

Про це пишуть американські ЗМІ.

Багато хто з світових лідерів не побажали зустрічатися з «світовим коррупціонером № 1», Трамп виділив декілька хвилин для зустрічі. Саме в той час, коли Трамп оголоисв Порошенку свій ультиматум, академік Володимир Пилипчук написав у Фейсбуці:

«Коротко про вчорашній виступ Потроха в ООН:

Якби Потрох був великим дипломатом, а не проводив зовнішню політику України як симбіоз небаченого шахрайства і зради, то не жував би соплі, вкотре демонструючи десяток паспортів ординців, а мав би висловитися чітко, коротко, але логічно і переконливо наступним чином:
-Дії росії в Україні є необ'явленою війною проти України, як і війна Гітлера проти срср.
-Дії РФ в Україні носять расистський характер, оскільки в окупованих територіях знищується українське і україномовне населення
-Дії РФ і їх найманців в Україні підпадають під злочини проти людяності, оскільки знищується і грабується майно цивільного населення, яке не приймає участі в конфлікті
-Дії росії є порушенням Гельсінських Угод, тобто порушенням існуючого світового правопорядку встановленого після Другої світової війни, а також взятих на себе зобов'язань за Будапештським меморандумом
- Дії росії в Україні є порушенням міждержавних угод з Україно, зокрема Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією
-РФ Є АГРЕСОРОМ, який анексував частину української території Крим, та окупував частину Донбасу, про що засвідчують результати голосування Генеральною асамблеєю ООН в 2014 році
-РФ, не дивлячись на санкції , застосовані до неї за агресію, чинить опір відновленню юрисдикції України над окупованими територіями Криму і над ОРДЛО- зокрема. Чинить необгрунтований опір розміщенню миротворців ООН на Українсько-російському кордоні.

Аргументи до моєї останньої тези наступні:

-РФ постійно педалює тезу, що конфлікт на Сході України є внутрішнім конфліктом. В такому випадку Україна сама повинна вирішувати в своїх пропозиціях ООН питання - скільки і яких миротворців запрошувати та де визначати їх місце дислокації на своїй території.
-Якщо РФ НЕ визнає себе стороною конфлікту в Україні і не має власних інтересів в підтриманні конфлікту, тому чому вона «проти» контролю кордону України миротворцями ООН ?
-Якщо РФ НЕ визнає себе стороною конфлікту в Україні , але визнає що ОРДЛО - територія України, то чому так вперто диктує Україні і ООН - де мають дислокуватися миротворці ООН і намагається звузити їх мандат та функції до охорони членів місії ОБСЄ, нейтралізуючи тим самим їх саме миротворчу місію?
- Чому розміщення миротворців на кордоні з РФ «суперечить мінськім угодам» (як заявляє РФ) коли в угодах немає жодного пункту про заборону, чи неприпустимість участі миротворців ООН?
- Якщо контроль за власним кордоном - національне право Україні, то чим пояснити логіку РФ - "ми ніби й не сторона конфлікту, але перекриття кордону не допустимо"?
-Якщо б у РФ була добра воля і політична спрямованість і вона дійсно прагнула припинення конфлікту в Донбасі, як постійно заявляє, то РФ ініціативно запропонувала б Україні, або погодилася б на аналогічну пропозицію України - організувати спільне патрулювання українських і російських прикордонників на спільному кордоні, дозволила б українським прикордонникам контролювати і «фільтрувати» склад вантажів, що переміщаються через спільний кордон. Саме відсутність такої волі зі сторони РФ засвідчує, що вона є зацікавленою стороною. І зацікавленою саме в недопущенні деескалації конфлікту.
-Якщо РФ заявляє, що вона проти ескалації конфлікту в ОРДЛО, а тим більше, якщо вона «за» найшвидше його припинення, заявляє що вона не фінансує і не озброює терористів-сепаратистів, то контроль миротворців за українсько-російським кордоном або підтвердив би це твердження РФ, або призвів би до того, що конфлікт затих би природнім чином через кілька місяців, бо боєприпаси в заколотників не вічні - закінчилися б, і припинилися б , як обстріли ними мирних жителів і територій, так і обстріли бійців ЗСУ, що відповідало б «мінським Угодам» про припинення вогню, розмежування сил і відведення озброєнь. Сепаратистам-терористам просто стріляти буде нічим. І за таких умов терористи -сепаратисти просто здадуться ЗСУ, або втічуть в РФ. Але саме цього і побоюється і не бажає РФ
-Якщо РФ не є учасником конфлікту, то їй нічого боятися організації контролю міждержавного кордону названими вище засобами. А сам факт спротиву РФ введення ефективного контролю за українсько-російським кордоном любою з названих мною комбінацій контингентів учасників контролю засвідчує, що РФ бажає утаємничити постачання озброєнь , своїх найманців і штатних військовослужбовців, бажає продовженню конфлікту. Тобто, РФ не є миротворцем, як намагається себе подати, а є не лише учасником, але й організатором і фінансистом конфлікту на Сході України.
-РФ заявляє, що контроль за кордоном миротворцями «немає сенсу», а Україна настоює на зворотньому - саме на контролі кордону, бо це її право і запорука припинення конфлікту в Донбасі. І саме це засвідчує, що конфлікт інтересів між Україною і РФ існує і він носить історичний, метальний, військовий і правовий характер. В 21 столітті не повинно бути варварських взаємин між державами.
-Але ситуація з можливими і реалістичним припиненням конфлікту на Сході України суттєво ускладнюється ще й тим, що РФ, окрім організатора агресії проти України, є постійним членом Радбезу ООН, і має змогу заблокувати прийняття рішення щодо розміщення миротворців ООН на українсько-російському кордоні.
-Існуючий порядок функціонування Радбезу ООН і повноважень членів РадБезу висвітлив надзвичайно важливу проблему, яка входить в конфлікт, в абсолютне протиріччя з призначенням цього органу і метою його функціонування. Слід негайно виправити, ліквідувати нонсенс, коли постійний член Радбезу ООН може безкарно створювати острови НЕБЕЗПЕКИ в світі, чинити агресію, нехтувати нормами міжнародного права і світового порядку, заблокувавши прийняття санкцій проти себе користуючись правом вето на прийняття відповідного рішення. Тобто, настав час суттєвого вдосконалення функціонування РадБезу ООН у відповідності з історичними реаліями і його миротворчою суттю
- Пропоную Генасамблеї ООН , позбавити агресора ( РФ) статусу постійного члена Ради Безпеки ООН, або бодай його права вето на прийняття рішень РадБезу ООН в питаннях, де РФ є стороною конфлікту з Україною, але не зацікавлена в його вирішенні . Не вирішення цього питання означатиме втрату частини правосуб’єктності України як однієї з засновниць ООН, як країни-жертви агресії. І одночасно - гіперболізації правосуб’єктності країни-агресора. Тобто , це є одним із різновидів дискримінації держав -членів ООН, і який має бути усунутим..

Але сам факт того, що в "художньому свисті" "неперевершеного дипломата" на ГенАсамблеї ООН були відсутні ефективні і логічні і аргументи ще раз засвідчує про наявність змови Путіна з Потрохом про спільне розграбування, нищення і колонізацію України. Підтвердженням того, що Фірташ признав в австрійському суді - саме Путін "схвалив" , чи благословив Потроха як свого гауляйтера на президентство в Україні.

РS: А остаточним аргументом до цих висновків є те, що Потрох так і не висунув на ГенАсамблеї ООН для її підтримання ані пропозицій від України по миротворцях, ані комплексного плану по ліквідації конфлікту на Сході... Бо ж основою має залишитися його договірняк з Путіним в рамках "мінського процесу"?...Тоді дозвольте інтелігентне запитання - а на який чорт ти тоді поперся на ГенАсамблею?

"Кінчайте батьку торгувати, бо вже нічим і здачу давати...."

ОРДА, яка під. санкціями, в червні ц.р. зуміла розмістити 10- і 30-річні доларові облігації під 4,25% і 5,25% відповідно,і попит на ці папери був вельми пристойний, бо на зовнішньому ВІЛЬНОМУ ринку запозичень звичайна ставка ще нижча - 3-4%% річних.
-Україна, яка користується режимом найбільшого сприяння, кредитується МВФ під 3% річних, а на відкритому зовнішньому ринку чомусь «успішно» розмістила єврооблігації на суму $ 3 млрд з терміном погашення 15 років і ставкою 7,375%. А чому в Україні не дозволити розміщувати громадянам доларові депозити під 7,35% річних? А чому в Україні влада і банки залучають долар під 2-4% і це - виявляється їм НЕВИГІДНИМ, а під 7,35 - на зовнішному ринку - вигідним!!!. Дива, та й годі - скажете... Ніякого "дива" -тобто облігації на зовнішньому ринку викупили «свої», які зароблять на бідах України нехіло.

Нескладно підрахувати, що плата за обслуговування цих євробондів на момент погашення перевищить тіло боргу. При цьому $ 1,6 млрд з $ 3 млрд відразу ж підуть на виплату боргів, які необхідно виплатити за єврооблігаціями в 2019 і 2020 роках, - таким чином, чистий приріст держборгу за підсумками розміщення нових бондів складе $ 1,4 млрд.

Через 15 років, коли настане термін погашення Україною розміщених у 2017 року єврооблігацій, сліди діючих правителів явно розчиняться, а українцям - слід буде їх віддавати.»

З чорним гумором про три мальярди написала у Фейсбуці Татьяна Потураєва. Мовою оригіналу:

«Магическая цифирь 3 (три).
Итак это однозначная "перемога". Размещены наши евробонды на сумму в $3 млрд под 7,375% сроком на 15 лет, в то время как на сегодняшний день депозитные ставки по валюте порядка 4% и ниже.
Помнится янык накануне своего бегства тоже позаимствовал и тоже $3 млрд. не помню уже под какие проценты у... ну вы сами знаете у кого.
Неужели все повторится?»

Микола Крамольник

Loading...
Loading...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

   
© newspravda.com