Loading...
   

Підписка на RSS

Ваша електоронна пошта:

 

   
   
танки

Коротко резюмувати нові законодавчі ініціативи влади можна хіба так, що це Закон про те, як три роки тому треба було реформувати сектор безпеки і оборони держави, якби Міністерство оборони України це могло чи хотіло.

Про це на сайті Главком пише Богдан Яременко.

Насправді законопроект стосується винятково сектору оборони і безпеки та не охоплює усі сфери, що традиційно належать до складових нацбезпеки - економічна, екологічна, кібернетична, критичної інфраструктури тощо. Автори законопроекту не пояснили, що і як має відбуватися у цих сферах. Відтак назва проекту закону не відповідає змісту.

Законопроект «Про національну безпеку України», який брехливий олігарх Петро Порошенко під час прес-конференції 28 лютого назвав фундаментальним у сфері забезпечення безпеки держави, вже традиційно розроблявся без широких консультацій з громадськістю. Але очевидно всі повинні бути впевнені у його досконалості, оскільки, як запевнив «гарант», його розробляли спільно з радниками із США та НАТО. Заради справедливості потрібно зазначити, що громадське обговорення законопроекту все ж таки відбулися у вузькому колі незалежних фахівців, що дозволило Майдану закордонних справ представити свої зауваження, але висловлені експертами у ході цього обговорення пропозиції, як завжди, враховані не були.

Законопроект є надзвичайно «сирий», містить велику кількість неузгоджених положень, як в рамках самого законопроекту так і невідповідності до положень інших чинних нормативно-правових актів. При цьому, окремі неузгодження є невипадковими, а цілеспрямовано допомагають Міністерству оборони України позбутися відповідальності за реалізацію державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва.

Законопроект дублює положення чинних нормативно-правових актів, зокрема шляхом прямого цитування положень, що стосуються повноважень органів державної влади або посадових осіб. Зокрема переписані цілі статті Законів України «Про Збройні Сили України», «Про розвідувальні органи України», «Про Національну гвардію України», «Про Службу безпеки України» і т.д. Це лише перевантажує його за обсягом, не несе жодного смислового навантаження.

Всупереч стандартам НАТО, на які посилається Порошенко, у законопроекті Міністерство оборони України залишається органом військового управління. Це є абсурдним з огляду на те, що Міністерство оборони України відповідно до цього ж законопроекту має очолюватися цивільним міністром та цивільними заступниками міністра. Тому Міністр оборони України, як член Кабінету Міністрів, цивільна особа і керівник органу виконавчої влади не може бути підпорядкованим Президентові України як Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України, як і не може здійснювати оперативне керівництво застосуванням Збройних Сил України.

Саме це сьогодні визначає конфлікт між Міністром оборони України та начальником Генерального штабу Збройних Сил України, і ці протиріччя не усуваються новим законом. Ця ситуація є неприпустимою для країни, що веде війну.

І навряд чи цей закон із такими недоліками має фундаментальний характер, як заявляє Порошенко. Це радше «відкупний» для іноземних партнерів, які розчаровані відсутністю реформ у сфері національної безпеки України.

Оксана Матвейчук

 

 
Loading...
Loading...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

   
© newspravda.com