Loading...
   
   

Підписка на RSS

Ваша електоронна пошта:

 

   
   
зомбіящик

Численні виступи в українських ЗМІ великої групи політологів і аналітиків демонструють останнім часом певну спільну тенденцію.

Про це пише «Радіо Свобода».

Постійно відбувається нав’язування українцям думки про неможливість перемоги над агресором через «об’єктивні» обставини, через переважаючі ресурси і військово-економічний потенціал Росії. Звісно, мало хто з речників фундацій і дослідницьких центрів формулює свою позицію чітко і однозначно, все зводиться до натяків у стилі «ну, ви ж самі розумієте…»

Ці загальні міркування стають підмурівком капітулянтської політичної позиції, що підштовхує українське суспільство до сприйняття плану Путіна, який пов’язаний із встановленням у тій чи іншій формі геополітичного контролю Кремля над Україною.

В цьому ж контексті можна сприймати урочисті обіцянки цих промовців щодо того, наче Україна може звільняти свої території тільки мирним шляхом.

У тих твердженнях є декілька фундаментальних помилок. Насамперед, якби все вирішувалось потенціалом, то війн у світі взагалі б не було: країни порівнювали б свої потенціали, і слабша сторона оголошувала б себе переможеною. Однак у реальності все відбувається інакше…

Ресурси є об’єктивною можливістю, але не гарантією їхнього оптимального використання. У світі є чимало бідних країн з величезними ресурсами, котрих називають «жебраками на золотому троні». Ресурси визначають багато, але далеко не все. Вся воєнна історія людства засвідчує, що дуже часто успіх справи досягається не кількістю військ і зброї, а вмінням полководців, вишколом і відвагою солдатів.

В 1939-1940 роках Країна Суомі (Фінляндія) не капітулювала перед армією СРСР, що кількісно перевищувала все населення жертви агресії. А могла ж капітулювати, як сусідні Естонія, Латвія і Литва у ті ж роки…

Можна згадати і ситуацію СРСР в Афганістані, де потенціали були взагалі не зіставні. Є чимало інших переконливих прикладів.

Проте десятки офіційних і не дуже політологів на багатьох телеканалах, радіостанціях, на газетних шпальтах постійно і невтомно повторюють: Україна не може, Україна не має ресурсів, Україна не здатна і так далі. Іде свідома спланована «гра на пониження», коли б навіть не найбільш принизливі умови капітуляції сприймалися б як перемога. Звісно, це значною мірою характеризує ситуацію в українському медіа-просторі. Як зазначила журналістка Наталія Іщенко: «Можна, звичайно, згадати в цьому контексті колабораціоністську та антипатріотичну позицію значної частини так званої медіаспільноти України. Але якби така позиція не підтримувалася на високому державному рівні, цей абсолютно деструктивний для країни рух не почувався б так міцно і впевнено».

А поки що в медіапросторі лунають нескінченні мантри про Мінські угоди, про цілковиту неможливість збройного звільнення окупованих територій. Потихеньку і помаленьку виховується комплекс військово-політичної меншовартості українського народу.

Збройне розв’язання проблеми захисту України від агресії і окупації справді є утрудненим через наявність неефективної, обтяженої корупційними зв’язками влади. Про яку її ефективність можна казати, якщо під час бойових дій у столиці держави рейдери захоплюють оборонні заводи зі зброєю, що там знаходиться? Якщо у тій же столиці безкарно вчиняються теракти?

Схожа ситуація зараз і у соцмережах, де «шапкозакидальні вброси» змінилось калоборантним бурмотінням Туки і цілої армії «потрохоботів».

Відома поетеса Мальва Кржанівська була шокована атакою «потрохоботів» на свою сторінку в Фейсбуці після публікації її статті «Ми йдемо спитати, що далі. Поки ще живі наши кохані, брати і батьки», яка була написана для «Правдивих Nовин». Сьогодні Мальва пише у Фейсбуці:

«А ви знали, що всі невдоволення - це все рашка і ми, її агенти?)
Мабуть, єдиний вихід для нас- це просто навчитися бути задоволеними всим, в кожному підвищенні тарифів і цін вбачати рух в Європу, в кожному десятку вбитих- трагічну випадковість, а у владі- нарешті українську патріотичну , що веде нас в світле майбутнє.
Тільки цеє- не нийте більше з вищеописаних приводів,ок?
Продовжуйте створювати собі кумирів і потім ненавидіти їх.Міняти свої думки і позиції полюсно , і писати-писати-писати постики про те як все хріново,браття…

А я ще раз, останній , вийду в понеділок на акцію, аби привернути увагу до того, що нема ніякого ато- є підготовка до переділу землі , зміни нашої країни і нації, саме тому ми віддали Донбас, саме тому дали сформувати ці дві республіки, саме тому досі не приймаються ключові рішення, котрі б вплинули на хід подій.
Піду побуду агентом Кремля))Хто теж хоче, долучайтеся :)...»

Геннадій Боценюк

Loading...
Loading...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

   
© newspravda.com