Loading...
   

Підписка на RSS

Ваша електоронна пошта:

 

   
   
Іловайськ

ГПУ нарешті оголосила якісь результати розслідування Військовою прокуратурою Іловайської трагедії. Правда, ГПУ трохи підстрахувалася, аби не отримати у суспільстві негатив від таких результатів і, якщо буде потрібно, мати можливість зманеврувати, заявивши, що розслідування ще продовжується.

Типу, для повноти і неупередженості слідства.

Ага. Вже зараз ми можемо побачити цю “неупередженість”. Бо те, що опублікувала ГПУ, це тінь на тин, переведення стрілок і намагання зняти відповідальність з керівництва держави і армії за безглузді рішення, злочинну недбалість і повну профнепридатність. І це найменше, в чому можна побачити провину за трагедію під Іловайськом і Порошенка і Яценюка, і Гелетея з Муженком, і десятків інших наших генералів і полковників. Власне, для цього ГПУ і каже, що винувата тільки Росія і ніхто інший.

Ось, що нам звітують :
“Згідно висновків експертів та комплексу інших здобутих доказів, ЄДИНИМ фактором, який знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку з Іловайською трагедією, є військова агресія Збройних Сил Російської Федерації у вигляді прямого вторгнення на територію України та подальше вчинення військовими країни-агресора воєнних злочинів”

Чудово! У тому, що Росія здійснила військову агресію проти України у нормальних людей сумнівів не має. Але вважати це ЄДИНИМ причинно-наслідковим фактором, який привів до Іловайської трагедії, це паскудство і ницість. Хоча, тут, мабуть, вже можна казати про приховування злочину вищих посадових осіб країни і армії співробітниками Військової прокуратури.

Це дуже зручно - пояснювати свою військову поразку виключно діями ворога. Але зводити все до логічної конструкції - на нас напали і ми програли, - це якось по дебільному. А, нахуя, вибачаюся, тоді потрібні всі ці сотні генералів, тисячі полковників і взагалі вся армія? Щоб під час військової агресії бавитися у танчики і солдатики на параді?

Ні, у цій доповіді було згадано про низькій рівень боєздатності української армії, який виник завдяки президентству Януковича, про чисельні факти дезертирства особового складу армії у той час ( причому, наразі вже зрозуміло, що далеко не всі випадки, які військова прокуратура видає за дезертирство, є саме такими) і про “окремі помилки керівництва АТО під час планування та проведення військових операцій”, які, знов таки,”не перебувають у прямому причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків – загибелі українських військових та втрати озброєння і військової техніки…”

Тобто, типу, можна ще в чомусь звинуватити вічну невістку діючого режиму - Вітю-овоча, в чомусь - особовий склад армії, але керівництво АТО, ні в чому не винно, бо якщо воно і помилялося, то це пустяшна фігня. Це, до речі, ще одна дебільна логіка: як можна помилятися керівництву армії під час бойових дій без суттєвих негативних наслідків? Це апріорі неможливо. Бо в умовах війни будь-яка тактична, не кажучи вже про стратегічну, помилка армійського керівництва - це жопа. Моментальна, або відкладена.

Нам кажуть про раптовість російської агресії, маючи на увазі той самий ЄДИНИЙ фактор поразки української армії :
“Унаслідок раптового вторгнення 24-25 серпня 2014 року регулярних підрозділів Збройних Сил РФ та їх маршу в напрямку міста Іловайськ батальйони МВС України «Дніпро-1», «Миротворець», «Світязь», «Херсон», «Івано-Франківськ», Нацгвардії «Донбас» і сили сектору «Б» потрапили в оточення значно переважаючих за чисельністю сил ворога.“

І це взагалі такий смачний харчок у бік здорового глузду! Яке, нахер, раптове вторгнення?!

Зеленопілля 11.07.2014. Ракетна атака градами з території Росії підрозділів 24-ї мехбригади і 79 аеромобільної бригади - десятки загиблих і більше сотні поранених українських військових.

13.07.2014 - в Луганськ зайшла велика колона військової техніки: танки, БМП, гради, артилерія. Чи наш Генштаб вважав це все, як і Хуйло - озброєними шахтарями на бронетехніці з воєнторгу?

16.07.2014 - в інтернеті з'являється відео з російського прикордонного містечка Гуково з обстрілами російськими градами української території.

17.07.2014 - Катастрофа пасажирського боїнга рейсу МН-17 в результаті атаки ракетою з російського ЗРК “Бук”. Чи наше військово-політичне керівництво не в курсі було, що “Бук” з Росії приїхав? В курсі. А як тоді трактувати знаходження в Україні і бойове застосування військової техніки ППО з Росії інакше, ніж приклад російської військової агресії?

Липень - початок серпня 2014 року. Ізваринський котел. Перша важка поразка нашої армії Тут взагалі нема про що казати. В тому сенсі, що участь російської армії в оточенні наших підрозділів і їх частковому знищенні, в тому числі, силами авіації і ППО збройних сил РФ ніколи і ніким не в Україні не заперечувалась. Все було більш ніж очевидно.

І ось після всього цього, після маси засвідчених фактів прибуття в Україну на протязі травня - серпня 2014 р. російської військової техніки і російських військових підрозділів, після купи викладених в цей же час в інеті самими росіянами відео передислокації російської армії до кордонів з Україною, нам кажуть, що під час Іловайської трагедії збройні сили РФ вторглися на територію України РАПТОВО! РАПТОВО, БЛЯДЬ!

Нас всіх у ГПУ тримають за ідіотів, якщо вважають, що ми повинні в це все повірити. Особливо у невинуватість нашого генералітету на чолі з Гелетеєм, Муженком і Верховним головнокомадувачем Петром Олексійовичем, який у серпні 2014р, обісравшись від того, що він верховно накомандував, швиденько перейнявся створенням офшорних компаній для виведення своїх активів у інші країни.

Хочеться ще звернути увагу у цьому звіті ГПУ на “плач юродивого” у виконанні Головної військової прокуратуру щодо свого нечисленого штату співробітників. Мабуть,військові прокурори так бідкаються, наперед натякаючи, на можливі претензій відносно свого розслідування трагедії під Іловайськом. Типу, нас так мало, а ми так багато розслідуємо - “ нє взищітє”.

Ось таке юродство від Матіоса і Ко - нахапатися справ не за підслідністю, кричати про сотні обшуків, радісно волати про польоти на гвинтокрилах по всій країні, і все це по справах, де у військових прокурорів немає ні відповідних знань, ні компетенції, а потім скаржитися на нестачу кадрів саме у профільній для військових прокурорів справі.

І останнє щодо цих результатів розслідування. Військова прокуратура все ж не забула додати у цей звіт трохи перемоги.
Стосується вона передачі
до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду інформації про зібрані докази вчинення воєнних злочинів відносно українських військових в районі м.Іловайськ, а також надання до Мін'юсту і МЗС України доказів ведення РФ агресивної війни проти України для підтримання позовів проти Росії у Міжнародному суді ООН і ЄСПЧ.

Ось цю перемогу писав якийсь юридичний дебіл точно. Мабуть Юрій Віталійович робив правки. Бо, до чого тут ЄСПЧ? В нього інша компетенція й інша суб'єктність позовів. Щодо військової агресії, так це юрисдикція МКС, а не МС ООН. Власне, у МС ООН Україна щодо агресивної війни Росії і не позивалася.

Але більш за все виносить мозок звернення Головної військової прокуратури до Міжнародного кримінального суду щодо військових злочинів проти українських військових.

По-перше. Саме ця влада чомусь відклала до літа 2019 року набрання чинності положення статті 124 Конституції України про можливе визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду на умовах Римського статуту. Тобто, ще два роки рішення МКС.в Україні юридичної сили не матимуть.

По-друге. Саме ця влада, як і попередні, чомусь і досі відмовляється ратифікувати цей Римський статут, на підставі якого і діє МКС, що значно обмежує права України у цьому суді, оскільки тільки після ратифікації Римського статуту держава стає повноцінним учасником МКС.
Тобто, ніхто зараз в МКС займатися папірцями з України належним чином не буде.

Тоді виникає питання : а що за результати розслідування (які навіть юридично ніякі не результати) Іловайської трагедії нам впарюють? Що це взагалі було?

А я скажу що. Це був черговий гівнозаміс від ГПУ і Військової прокуратури, який складається з прокурорського самопіару, умисних побрехеньок, намагання приховати вину конкретних державних і військових високопосадовців шляхом перекручування фактів і смислів, а також з відвертого юридичного дебілізму.

І, все ж таки, маємо надію, що особи, дії яких призвели до Іловайської трагедії, а також ті, хто намагається приховати їх провину, постануть перед дійсно справедливим і незалежним судом в Україні і отримають суворе покарання.

Олександр Ружанський

Loading...
Loading...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

   
© newspravda.com