Enter your email address:

   
   
Чому в Україні за лічені дні злетіли цінники буквально на все

Подорожчали овочі, фрукти, ліки, побутова хімія та косметика. Причому, помітний зсув в цінах трапився в лічені тижні - в квітні, тобто, він поки не зафіксований в статистиці, але його вже відчули на своїх гаманцях українці.

Втім, динаміка цінового зростання для України не нова, і вона простежується в тому числі, з початку цього року. За даними Держстату, в січні, порівняно з груднем 2018 року, цінники виросли на 1%, а лютому - ще на 0,5%, в березні - на 0,9%. За останній місяць найбільше подорожчали овочі (на 2,4%), фрукти (на 1,7%), хліб (на 0,9%), риба (на 0,7%), сир (на 0,5%) .

Якщо в січні капуста продавалася по 11,5 гривень, то зараз - по 17,3 гривень за кілограм. Ячна крупа додала в ціні майже гривню (до 12,6 гривень), пшоняна - більше 3 гривень (до 28,3 гривень), а гречана - всього 44 копійки (до 16,8 гривень). На гривню за кілограм подорожчали також сири, сметана, на 2 гривні - морожена риба (до 76,7 гривень / кг) і т.д. Тобто, по багатьом категоріям продукти у нас вже не тільки зрівнялися за ціною з європейськими, а й випередили їх. Що робить нашу роздріб вельми привабливою для імпорту. Якщо в 2017 році українські виробники продавали в країні 82,2% всієї їжі, то, за підсумками минулого року - лише 81,4%.

З непродовольчої групи помітно підскочили в ціні одяг та взуття - на 11,3%, з послуг - ресторани і готелі (на 0,7%), медична допомога (на 1%). Якщо порівнювати з березнем минулого року, то в цілому ціни зросли на 8,6%. За деяким категоріям подорожчання набагато більше: хліб - на 20%, молоко - на 9,4%, овочі - на 37,7%. Але зате подешевшали яйця (на 18%), фрукти (на 22%), цукор (майже на 6%). Ресторани та готелі за рік подорожчали майже на 12%, інші послуги - на 9,8%, одяг і взуття - на 2%.

"У нас така бюджетна модель, що інфляція складе цього року не менше 10%, хоча Нацбанк прогнозує до 8%. Причому, вже зараз намічається цікава інфляційна вилка - індекс споживчих цін зростає на 8-9%, а ціни виробників навіть кілька разів виходили на 0%, хоча останній показник повинен бути на пару відсотків вище першого. Точно також роздрібна торгівля зростає на 7-8%, а оптова - всього на 2-3%. Це може свідчити про кризу, що наближається і завмирання виробництва (власне, Держстат вже зафіксував спад промисловоговиробництва на 2-3%)", - пояснив" Країні "економіст Олексій Кущ.

"На ринок вийшли передвиборчі гроші"

У бізнесу традиційно свої аргументи, чому без підвищення цін ніяк не обійтися. "Ціни з початку року піднялися, але незначно - не більше 5%. Причина - планове підвищення зарплат і подорожчання електрики", - пояснив топ-менеджер концерну "Ярослав" Олександр Барсук.

"Наша економіка не ізольована, ми орієнтуємося на експорт і ціни на більшість товарів прив'язані до світових. Плюс - ми ще не нагнали те підвищення цін, яке повинно було трапитися в 2014-2015 році, коли гривня знецінилася втричі. Підприємці потроху включають ці "відкладені відсотки "в поточні ціни і будуть робити це ще два роки, якщо при цьому не буде нового витка девальвації. Плюс - бізнес включив в ціни ризики. Влада вже пообіцяла, що будуть дорожчати енергоносії, є й інші чималі політичні ризики через вибори. все це вже закладається в цінники, щоб після виборів не прогоріти", - пояснив "Країні" глава Союзу захисту підприємництва Сергій Доротич.

Втім, зрозуміло, що експериментувати з цінами продавцям дозволяє достатній попит на їхні товари. "Перед виборами населення отримало на руки додаткові гроші - це і проіндексовані пенсії, і разові пенсійні виплати, і монетизація субсидій, яку не всі понесли за комуналку, і допомога певним групам населення (скажімо, багатодітним сім'ям). Це мільярди гривень, які вже хлинули на споживчий ринок", - говорить економіст Олексій Куш.

З ним згоден і голова Асоціації роздрібних мереж Олексій Дорошенко. "Пенсійні індексації в цьому році були найбільші за останні п'ять років. 8 з 10 млн пенсіонерів отримали надбавку в 11%, а ті, хто менше - разові виплати. Вони понесли ці гроші в аптеки і продуктові магазини. А в квітні ми побачимо інфляцію вдвічі вище, ніж за попередні місяці", - пояснив він.


За даними Держстату, за минулий рік обсяги роздрібного товарообігу в Україні склали близько 668,4 млрд гривень проти 586,3 млрд роком раніше. Тобто, продавці за рік наторгували на 82,1 млрд гривень більше. Оскільки споживання в країні особливо не збільшується, зрозуміло, що левова частка цієї суми осіла в кишенях торговців саме за рахунок зростання цін.

Показова і структура роздрібного товарообігу. У 2018 році українці витратили на продовольчі товари майже 290 млрд гривень (це 43,3% всіх продажів товарів), тоді як у 2017 році - 233 млрд, або 39,8%. Тобто, за рік частка їжі в споживчому кошику виросла в грошах відразу на 3,5%. Таку динаміку забезпечив, в першу чергу, випереджаюче зростання цін, упевнені експерти.

Їжа в Україні залишається драйвером цінового зростання. Адже доходи у населення поступово зростають, в тому числі, за рахунок збільшення різного роду соціальних виплат. При цьому грошей не настільки багато, щоб на них можна було купувати порівняно дорогі товари - одяг, меблі і ін. Тому люди просто проїдають надбавку, чим і користуються виробники і продавці продуктів, піднімаючи ціни.

Наприклад, за останній рік частка м'яса в роздрібних продажах зросла з 2,1% до 2,5% (до 16,5 млрд гривень), молочних продуктів - з 2,4% до 2,6% (до 17,6 млрд гривень), кондитерських виробів - з 2,9% до 3,3% (близько 22 млрд), свіжих овочів - з 1,2% до 1,4% (9,6 млрд). При цьому, скажімо, соняшникова олія два роки поспіль утримує частку в 0,5% (3,5 млрд гривень), не змінилася також частка борошна - 0,2%, макаронних виробів (0,5%), овочевих консервів (0, 4%), а частка цукру навіть знизилася з 0,5% до 0,4% (до 2,47 млрд). Справа в тому, що виробники соняшникової олії заробляють, в основному, на його експорті. Тому не особливо часто переписують цінники у вітчизняному роздробі. А цукор за останній рік подешевшав через його перевиробництва.

Частка непродовольчих товарів в минулому році впала - з 60,2% до 56,7% (до 378,7 млрд гривень). Зокрема, просіли продажі взуття (з 1% до 0,9%), комп'ютерної техніки (з 0,8% до 0,7%), телекомунікаційного обладнання (з 2,5% до 2%). Цікаво, що в грошах зафіксовано зниження продажів і мобільних телефонів - з 11,9 млрд гривень до 11,67 млрд. При цьому самі продавці звітують, що в штуках продажі телефонів, навпаки, зростають. Це пояснюється розширенням асортименту за рахунок більш дешевих китайських моделей. Частка автомобілів і автотоварів впала з 8,1% до 7,3%, що пов'язано як зі зниженням продажів машин в штуках, так і зі зміщенням переваг українців на користь більш економічних моделей.

З категорій, частка яких в продажах зростає, можна відзначити фармацевтичну продукцію - з 9,4% до 9,8% (до 65,5 млрд гривень), аудіо- та відеотехніка (з 0,7% до 1%), парфумерія і косметика (з 3,5% до 3,6%), одяг (з 2,1% до 2,3%).

При цьому частка продукції українських виробників тільки скорочується. Якщо в 2017 році вони продавали 82,2% всієї їжі, то, за підсумками минулого року - 81,4%. У категорії непродовольчих товарів вони за рік втратили майже 1% (зараз - 31,7%). "Деякі наші продукти вже дорожче імпортних на 20-30%. І якщо виробники і далі не зможуть скласти ціну своїй продукції, то частка імпорту буде тільки зростати", - резюмував Дорошенко.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

   
© newspravda.com