Enter your email address:

   
   
Старт освітньої реформи: Що передбачає законопроєкт про покращення освітньої діяльності

 Новий законопроєкт після його прийняття фактично змінить вищу освіту в Україні.

Одним з пунктів президентської програми Володимира Зеленського ще влітку було анонсовано зміни в освітній галузі України. Для цього необхідно провести масштабну роботу: розробити, подати до парламенту та ухвалити низку законопроєктів про зміни у дошкільній, шкільній та вищій освіті. І от днями Верховна Рада таки розпочала процес фундаментальних змін освітнього процесу в Україні. Правда, поки увага приділяється лише одному документу. У вівторок, 12 листопада, Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 2299, яким вносяться зміни до законів стосовно вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти.

Про нововведення від Міністерства освіти і науки України та зміни, що можуть торкнутьси освітньої галузі, – далі.

Що передбачає законопроєкт № 2299

У Міністерстві освіти і науки України зазначили, що законопроєкт, ініційований нардепами зі "Слуги народу", передбачає нові підходи в управлінні навчальними закладами, удосконалює механізм вступу абітурієнтів до вишів та стимулює ректорів працювати максимально ефективно.

Документом передбачено внести зміни у ЗУ "Про вищу освіту", "Про освіту" і "Про фахову передвищу освіту".

Вищі навчальні заклади. У законопроєкті № 2299 прописані зміни в управлінні вітчизняними вищими навчальними закладами. Виші матимуть менше бюрократичних процедур під час ліцензування. Так, пропонується скасувати ліцензування ста спеціальностей, окрім "регульованих професій".

Задля виключення корупційної складової з цієї галузі процес ліцензування планують зробити електронним. Таким чином, кожен етап ліцензування буде проходити через прозорі електронні бази.

"Розширюється поняття професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, – так звані регульовані професії. Під ними розуміється підготовка фахівців за спеціальностями, які передбачають особливо відповідальну роботу: діяльність у правничій сфері, атомній енергетиці, медицині, військовій службі", - кажуть у МОН.

Абітурієнти. Буде оновлено список категорій вступників, у котрих будуть переваги при вступі до вишу. Такі переваги закріплюються за учасниками міжнародних учнівських олімпіад, Олімпійських, Паралімпійських і Дефлімпійських ігор, які зможуть отримати додаткові бали при вступі. Окрім цього, перевагами користуватимуться військові, які проходять службу за контрактом. За новим законом вони зможуть вступати на військові спеціальності без складання ЗНО.

Цікаве анонсоване нововведення: абітурієнтам, крім ЗНО, потрібно буде писати мотиваційні листи, які розглядатиме прийомна комісія і за які нараховуватимуть окремі бали. До того ж буде збільшено і значення творчих конкурсів у конкурсних балах.

Студенти. Законопроєкт передбачає й таке – якщо у дипломній бакалаврській або магістерській роботі студента буде виявлено плагіат, йому можуть не видати диплом взагалі. Виходить, що його навчання фактично анулюється.

Ректори. Усі кандидати на ректорські посади змагатимуться на виборах за своїми програмами. Програма переможця стане частиною контракту з Міносвіти з конкретними KPI, за якими визначатиметься ефективність роботи ректора на його посаді.

Договори при вступі до вишу. Вищим навчальним закладам пропонується укладати зі студентами-контрактниками та бюджетниками договори при вступі. В угоді вказуватиметься термін навчання та відповідальність кожної зі сторін. Це необхідно, на думку представників МОН, для того, аби розмежувати права та обов’язки абітурієнтів.

Скасування "радянських" дипломів. Однакові дипломи державного зразка — це пережиток радянського минулого, заявили у "Слузі народу" і запропонували скасувати їх. Це нібито потрібно зробити через різну якість освіти, яку надають ті чи інші виші. Планується, що кожен український університет друкуватиме і видаватиме свої унікальні дипломи у довільній формі – з вензелями або на пластику.

За словами одного з авторів законопроєкту, депутата від "Слуги народу" Сергія Бабака, сьогодні держава видає всім одинакові дипломи державного зразка, тим самим визнаючи, що ці дипломи мають однакову вагу.

"Тобто держава гарантує, що якість навчання однакова. Але це ж не так. Одинакові дипломи — це радянський пережиток. Якщо диплом буде за акредитованою освітньою програмою, інформація про нього буде у Єдиній державній базі освіти. Дані про диплом можна буде легко перевірити, ввівши номер диплому у базу", — підкреслює пан Бабак.

Загалом, на думку ініціаторів проєкту закону, він зміцнить європейський вектор розвитку системи вищої освіти та зблизить її з іншими країнами Болонського процесу. Навчання у закладах вищої освіти стане студентоорієнтованим, а самі студенти зможуть впливати на якість освітніх послуг та управління вишами.

Що ще пропонує МОН у найближчій перспективі

За словами міністра освіти і науки Ганни Новосад, протягом наступних п’яти років в Україні планують збудувати 100 шкіл, 100 дитсадків і 100 стадіонів, розробити та створити електронні підручники, запустити роботу безкоштовних мовних таборів та традиційно підвищити зарплати вчителям.

Для дошкільної освіти. У МОН мають намір до кінця 2019 року сформувати перелік особистих якостей та вмінь дитини, якими вона має володіти після дитячого садка, та дослідити якість дошкільної освіти. Також планується скоротити черги у дитячі садочки, зокрема завдяки спорудженню нових дитсадків.

Для початкової і середньої освіти. Міносвіти планує до кінця поточного року внести на розгляд парламенту законопроєкт "Про повну загальну середню освіту", запровадити з грудня 2019 року повноцінну профорієнтацію – практику пояснення дітям суті професій та ввести в обіг електронні підручники.

Для професійної освіти. Мета Міністерства – зробити так, аби через п’ять років не менше 45 % випускників шкіл обирали для себе професійну освіту. Це необхідно для держави, щоб компенсувати недостатню кількість кваліфікованих працівників.

Для вищої освіти. Урядовці мають намір повністю трансформувати систему фінансування вищої освіти. Система державного замовлення має піти у небуття. Натомість необхідно запровадити систему фінансування, що ґрунтуватиметься на результатах діяльності вишів. Приміром, якщо ВНЗ потрапив до незалежного міжнародного рейтингу, то фінансування зростає.

Loading...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

   
© newspravda.com